14 червня в приміщенні Селидівської міської ради відбулася зустріч громадськості з представниками КП “Вода Донбаса” та департаменту УЖКГ Донецької ОДА . Головне питання – обговорення структури нових тарифів, що наразі схвалені, але поки що не затверджені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Від громадськості надходило також багато інших запитань, зокрема щодо якості води, відсутності безперебійного постачання, необхідності створення наглядової ради та проведення громадської експертизи тощо.
Питання нових тарифів на воду вже не вперше змушує громадськість міста згуртовуватись в намаганнях відстояти своє право на доступну ціну на воду.
Так, 11 травня в Селидовому пройшли публічні обговорення, що їх організувала Селидівська спілка воїнів АТО, на тему підвищення тарифу в 2,2 рази. Тоді КП “Вода Донбасу” пропонувала тариф на воду та водовідведеня затвердити у сумі 39,04 грн/ м.куб. Члени спілки воїнів АТО написали звернення до гендиректора КП «Вода Добаса», НКРЕКП, депутатів Верховної ради, прем’єр-міністру, голови Донецької ОВЦА Павла Жебрівського, місцевих депутатів, громадської ради, в якому висловлювався протест проти такого підвищення та вимагалось залишити ціни принаймні на тому рівні, що є тепер. Під зверненням підписалося 1700 жителів Селидового та Українська. Після того це звернення також підтримали депутати на черговій сесії Селидівської міської ради.
Нинішня зустріч відбулася за сприяння Павла Жебрівськго. З боку КП “Вода Донбаса” були присутні заступник директора КП з питань економіки і фінансів Володимир Гуревич, начальник експлуатаційного відділу даного підприємства Сергій Мокрий, Олена Демченко – начальник економічного відділу.
Володимир Гуревич почав із розповіді про розміри пропонованих тарифів.
За словами представників КП спочатку вони пропонували затвердити тариф на водопостачання, який би збільшився у 2,2 рази.
Національна комісія, розглянувши розрахунки, запропонувала зменшити тариф, прибравши звідти інвестиційну складову, рентабельність, різницю тарифів, яку держава мала компенсувати, також знизили витрати на заробітну плату, паливно-мастильні матеріали та інше.
Наразі запропоновані тарифи з водопостачання та водовідведення складають 24,42 грн для одноповерхових будинків, а 26,31 грн. – багатоповерхових. Набрання чинності проектом постанови національної комісії, в якій містяться ці тарифи, заплановано на липень.
До представників комунальнального підприємства громадськість поставила низку запитань.
Так, наприклад, чому діють різні тарифи для підконтрольної та непідконтрольної територій України? На останній вони складають близько 5 грн. З цього питання керівництво КП повідомило, що самі вони не в змозі змінювати там ціни на воду й це питання вирішується в спеціальних економічних мінських підгрупах. На що громадськість зауважила, що ті території Донецької області не визнані окупованими на відміну від АР Крим, й тому тарифи мають установлюватися однакові. На запитання,чи відомі їм результати розгляду такими підгрупами тарифів на воду, представники КП відповіли заперечно, проте зазначили, що документи вони туди подавали.
Також звучали запитання щодо обсягів води, що постачається на непідконтрольні та підконтрольні території компанією?
На непідконтрольні території постачається близько 800 тис. куб., на підконтрольні – 500-540 тис. куб. на день.
Депутат міської ради Андрій Ясиновський поставав запитання: чи не вважає керівництво компанії, що різниця тарифів на підконтрольних та непідконтрольних територіях призводить до соціального напруження?
На останнє запитання представник департаменту УЖКГ Донецької ОДА повідомила, що дане питання розглядається, як вже говорилося, в мінських підгрупах.
Присутні громадяни попросили надати роз’яснення опублікованої інформації на сайті КП про те, що діючі нині тарифи покривали в 2016 році фактичну собівартість води на 124,7 %. Себто за логікою підприємство мало бути в прибутку. Начальник економічного відділу аргументувала це економією на заробітній платі працівників, неоплачуваними десятиденними відпустками і тим, що тут до уваги бралися лише ті витрати, а їх, за її словами, тільки 20 %, що покриваються тарифами, які встановлені на підконтрольній території. На тих же ділянках, де тарифи близько 4 грн., відбувається 80 % фактичних витрат переважно через втрати води внаслідок бойових дій. Тому фактично підприємство має збитки.
Громадськість вимагала, аби не лізли в кишені до звичайних громадян, що проживають на підконтрольній території й не змушували покривати збитки, які поширюються на непідконтрольну частину країни через те, що там існують незрівнянно нижчі тарифні ставки.
На запитання, який зараз існує тариф на електроенергію, частка якого складає в структурі тарифу на воду 62 %, представники Води Донбасу не надали конкретної відповіді. Лише повідомили, що компанією використовується багатотарифна сітка розрахунку електроенергії, за якою працює канал “Сіверський Донець – Донбас”, вдень використовуючи близько 30 % потужності, вночі при мінімальному тарифі на електроенергію – 100 % потужності. Через такий графік канал зазнає руйнувань, проте підприємство все ж таки змушене йти на економію.
Щодо основних втрат води, Сергій Мокрий зауважив, що вони ідуть у “сірих зонах”. до яких зазвичай немає доступу. Тому компанія змушена подавати воду з великими втратами.
Громадян також цікавило, чи сама компанія розраховує норматив, який становить 30%, втрат води.
Начальник експлуатаційного відділу повідомив, що компанія не має права робити такі розрахунки. Цим займаються ліцензовані організації. Так, наприклад, торік був укладений договір з Київським науковим інститутом та проведений розрахунок втрат згідно зареєстрованої методики в Україні. Далі цей розрахунок перевірявся басейновим управлінням, управлінням екології. Методика була повністю перевірена Нац.комісією й подана на затвердження.
На прохання уточнити, де саме враховуються втрати води: при водопостачанні й при водовідведенні, чи тільки в першому випадку, Сергій Мокрий відповів, що при водовідведенні втрат практично немає. Тобто втрати відбуваються тільки при надходженні до очисних споруд, а по дорозі до споживача, вони практично відсутні. Це викликало обурення в громадськості. Присутні пропонували показати керівництву КП “озера”, що утворилися внаслідок такої “відсутності” втрат. Однак начальник експлуатаційного відділу наголосив, що розрахунок відбувається відповідно до вставлених нормативів. Звідси можна припустити що втрати (а за свідченням громадськості вони все ж таки є) оплачують самі громадяни.
Головне, що зазначив мер Селидового на зустрічі, це те, що при зміні тарифів варто враховувати також соціальну складову. Тарифи змінились, а що це дало населенню?. Вода подається за графіком деяких районах Селидовго та прилеглих містах 4 години на день. Також мер наголосив на тому, що підприємство є обласною комунальною власністю, а відповідно належить жителям області. За рахунок цих тарифів КП підтримує тільки канали, а на утримання міських мереж й місто саме змушене шукати кошти в обласних та міжнародних фондах. Зношеність таких мереж сягає близько 89% й на відновлення, враховуючи наявні можливості, може піти 200 років. Наразі лічильники стоять у 80 % споживачів води й за два роки цей показник буде 100 %. В такому разі, за рахунок чого підприємство збирається покривати втрати? А через 5 років зношеність мереж водоводів буде стовідсотковою.
Активіст ГО “Спілки воїнів АТО м. Селидового” Сергій Ясиновський зауважив, що тарифи, що їх опублікувала НКРЄКП, були виставлені на обговорення громадськістю і можуть змінюватися. Й по Донецькій області вони незрівнянно вищі, ніж будь-де по Україні. Так, Київводоканал – 17 грн, Рівноводоканал – 13 грн. Львівводоканал – 12 грн. На сьогоднішній день тарифи КП “Вода Донбасу”, зауважив він, наближаються до рівня європейських країн. Але ж слід зважати на рівень доходів цих країн і рівень доходів громадян України.
Далі Сергій Ясиновський більш детально зупинився на питанні якості води. Чи контролюється якість води, що на тих ділянках, що пролягають в “сірій зоні” та на непідконтрольних територіях? Чи немає в воді отруйних речовин, технологічних відходів виробництв?
Сергій Мокрий повідомив, що в на кожній фільтрувальній станції є атестовані лабораторії, і кожні дві години беруть проби води на аналіз. Також існує центральна лабораторія, яка бере не тільки з каналу проби води, але й самої річки Сіверський Донець, яка підходить до гирла каналу.
Потребувало уточнення така складова тарифу, як обслуговування внутрішньобудинкових мереж. За словами представників КП, тут мається на увазі лише повірка лічильника. Самі ж внутрішньобудинкові мережі належать власникам будинків. Досі саме в тарифі КП “Вода Донбасу” не було закладено даного показника й громадяни за власний рахунок здійснювали обслуговування лічильників. В новому тарифі закладено на повірку лічильника 0,0112 грн./м.куб.
Як зауважив член громадської ради Вадим Коротких, виходить, чим більше людина споживає води, тим більше платить за повірку.
До керівників КП також надійшло запитання, чи є при підприємстві наглядова рада, оскільки підприємство комунальне? У відповідь почули, що згідно з законодавством такого не передбачено.
Громадськість також висловила бажання проводити громадські експертизи при визначенні тарифів на воду, позаяк в тарифі закладено численні показники, які надаються публічно тільки в згорнутому вигляді. Це викликає недовіру в населення й потребує його участі в контролі розробки тарифів. Приміром загальновиробничі витрати включають в себе близько 500 різних більш конкретних показників, яких громадськість не бачить. На зустрічі було узгоджено, що дані показники за бажанням можуть надаватися на запит до КП.
На запитання від Вадима Коротких, кому наразі належить КП “Вода Донбасу”, отримали відповідь від його керівництва: права на керування компанії обласною радою делеговані Донецькій обласній військово-цивільній адміністрації. Згідно з постановою №52 КМУ функції обласної ради були передані Обласній державній адміністрації. Вадим Коротких закцентував на тому, що яким чином комунальна власність (власність громади) може належати державному органу? При комунальному підприємстві обов’язково повинна бути наглядова рада. Якщо ж Вода Донбасу все ж таки не КП, то слід змінити назву, наприклад, на державне підприємство.
Він також підняв питання щодо Карлівського водосховища: “Три роки йде війна. Чому за цей час ніхто досі не звернув уваги на це джерело води? До 1998 Карлівська водонасосна станція працювала. На південно-західний Донбас води вистачало. Тепер запевняють, що води не достатньо. До того ж там збудували ще одне водосховище. Хай там як, але ж як резервне джерело його можна використовувати? Відповідно впаде ціна на воду”
Сергій Мокрий відповів, що це питання піднімалося, коли компанія стикнулася вперше з проблемою подачі води. За кошти КП був розроблений проект, який складав на той час 16,4 млн. грн. Це джерело водопостачання не є питним. Але проект розглядався компанією, як варіант аварійно-резервної подачі технічної води. Але за браком коштів, через відсутність прибутку, компанія проект запуску Карлівської водонасосної станції реалізувати не в змозі. 2014 року компанією надавалися пропозиції щодо втілення в життя проекту до обласної адміністрації, а звідти безпосередньо прем’єр-міністру А. Яценюку. За словами Сергія Мокрого, це питання “затягувалося” на кілька місяців, поки КП не відновило подачу води. Після цього воно було зняте урядом. 2015 року ситуація повторилася, коли вийшла на три тижні з ладу насосна станція першого підйому. Компанія повторно спрямовувала листи до ОДА. Питання ремонту Карлівської насосної станції не встигло дійти до Уряду, як Вода Донбасу відновила подачу води. Але спільно з ОДА компанія вийшла на гуманітарну місію “Червоного Хреста” й була домова, що вона візьме на себе реалізацію проекту. Наразі “Червоний Хрест” готовий фінансувати цей об’єкт. Він провів тендерні процедури й закінчує підписання договорів з будівельною компанією. Запасів Карлівського водосховища, використовуючи його як резервне, має вистачити на півроку, але набирати його треба 8 років.
В цілому запитань було більше ніж відповідей й на закінчення зустрічі громадськість зачитала звернення до КП “Вода Донбасу” в якому є вимога не збільшувати тарифи на воду до високого рівня. Також йдеться в ньому, про те, що у разі, якщо КП «Вода Донбасу» не вирівняє тарифи по всій Донецькій області (включаючи непідконтрольні території) представники ІГС та Спілка ветеранів АТО залишає за собою право згідно з Конституцією України діяти на користь українського народу в будь-який обраний ними спосіб в межах законодавства України.
Координатор руху “Сильні громади” у Селидовому Олександр Цахнів
Про випадки порушення ваших прав і свобод, про наявні проблеми в житті ваших міст, про те, як працює влада, ваші історії про позитивний чи негативний досвід взаємодії із владою ви можете повідомити нам на цій сторінці. Ми обов’язково розглянемо і опублікуємо матеріал, якщо він заслуговує загальної уваги громадськості.
⇓ Розкажи друзям ⇓ [uptolike]
